Методична копілка
Корисні сервіси WEB 2|0 та інструменти вчителя:
· інтерактивні мультимедійні ігрові вправи електронного ресурсу learningАpps;
· Loupe - хмарки-колажі зображень;
· Prezi-Веб-сервіс для створення інтерактивних мультимедійних презентацій з нелінійною структурою;
· Calaméo - це сервіс для створення інтерактивних публікацій (у вигляді журналів, брошур, каталогів, презентацій, звітів тощо);
Мамо іде вже зима https://ru.calameo.com/read/005056670f5277e112ca2
· сервіс Tagul (WordArt.com)
· Popplet - простий у використанні і потужний по функціоналу сервіс, що дозволяє створювати ментальні карти.
· сервіс Word Tagul. Clouds, WordItOut.com, ImageChef.com, Tagxedo - це сервіси Web 2.0, за допомогою яких можна створювати хмари слів.
· ThingLink.com - це сервіс Web 2.0, на якому можна створювати інтерактивні плакати, зображення, плани-конспекти уроків.
· You Tube - це онлайн-сервіс, для розміщення відеоматеріалів.
Швидкочитання
Для сьогодення розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення.
Читання - невичерпне джерело знань духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи.
Метою моєї педагогічної діяльності є формування навички швидкого читання молодших школярів як виду мовленнєвої діяльності.
Пропоную переглянути:
https://prezi.com/p/1b5xlyuuyixa/presentation/РОМАШКА ЗАПИТАНЬ (або ромашка Блума)
Коли використовувати
Мета цього методу – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.
Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.
В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації.
Як використовувати
Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.
Ромашка Блума
«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:
1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.
2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.
3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.
4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».
5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.
6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.
Які є варіанти використання
Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.
Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.
Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.
https://youtu.be/h_jt7M1ZVXA
Немає коментарів:
Дописати коментар